Коли дитина робить щось неправильно, зазвичай батьки змушують її просити вибачення. І вона каже «вибачте» нещирим тоном. І хоча дитину необхідно навчити просити вибачення за відповідні вчинки й дії, цього недостатньо. Батьки повинні навчити дитину щиро визнавати свою провину, а не тільки вимовляти формальні фрази вибачення.
«Вибач» - це не чарівне слово, здатне виправити ситуацію. На жаль, саме такі переконання батьки несвідомо формують у своїх дітей. Згадайте ситуації, коли в дитинстві вас просили попросити вибачення, і здавалося, що ситуація дійсно чарівним чином змінювалася. Або, навпаки, батьки змушували вас вибачатися, коли ви ще плекали образу й не відчували каяття за свої дії. Сяк-так вибачившись, ви могли й виконати волю батьків, і в той же час отримати можливість знову діяти по-своєму. Батькам потрібно переосмислити свій стиль виховання, коли йдеться про цей аспект життя дитини.
Розглянемо кілька способів не просто навчити дитину фраз вибачення, а щиро просити вибачення.
1. Допоможіть дитині зрозуміти, що вона зробила неправильно
Часто діти (особливо молодшого віку) не розуміють, що вони зробили неправильно. І тому вони бентежаться, коли ми примушуємо їх попросити вибачення, а вони не знають, за що. Їх вибачення в таких випадках сповнені сарказму, презирства та збентеження. Тому так важливо донести дітям, що вони зробили неправильно.
Звичайно, ми спокійно й чітко пояснюємо дітям, у чому вони неправі. Але є ефективні способи зробити це, а є - абсолютно жахливі. Наприклад: «Ти - маленький негідник. Я попереджав тебе, що не можна кидатися іграшками в будинку. Ти зламав телевізор, і тепер я не можу його подивитися ». Це - дійсно жахливий спосіб.
Замість цього ви можете сказати: «Коли ти кидаєшся іграшками в будинку, ти можеш щось розбити. Наступного разу грайся на вулиці ». Тому в таких випадках, коли дитина просить вибачення, вона розуміє, за що саме. Більш того, перепрошуючи, вона повинна визнати свою помилку: «Перепрошую, я зламав телевізор, тому що порушив правила поведінки в будинку». Навіть дорослі повинні розуміти й визнавати свої погані вчинки. Показуючи дитині позитивний приклад, ми можемо навчити її просити вибачення правильно.
Короткі поради:
- дайте дитині зрозуміти, що вона зробила неправильно;
- виховуючи дитину, не принижуйте її.
2. Навчіть дитину брати відповідальність за свої вчинки
Ще один важливий аспект вибачення - відповідальність за свої вчинки. Це досить важко як для дітей, так і для дорослих. Однак прийняття відповідальності й виправлення наслідків украй важливі. Отже, як же привчити до цього дітей?
Один із способів для дитини взяти на себе відповідальність - виправити свою помилку. Наприклад, якщо вона потрапила іграшкою в компакт-диски й розкидала їх, запропонуйте їй зібрати їх знову. Зрозуміло, не можна вимагати від 3-річної дитини розкласти диски в алфавітному порядку. Швидше, сам процес наведення порядку вчить дитину відповідальності. У міру того, як дитина дорослішає, ви можете підвищувати вимоги до неї.
Інший приклад: дитина може виконувати якусь домашню роботу, яка безпечна для неї. Так вона засвоює, що її дії призводять до певних наслідків, і з раннього віку звикає до правил. Головне - чітко пояснювати ці правила дитині.
Короткі поради:
- навчіть дитину брати відповідальність за свої вчинки;
- установіть правила й поясніть їх дитині;
- уводьте правила послідовно.
3. Допоможіть дитині уникнути повторення помилок
Одна з невід'ємних складових вибачення - не повторювати ті ж самі помилки. Щоб навчити цього дитину, батьки повинні проявити багато терпіння й розуміння. Однак у результаті це допоможе їй зрозуміти межі дозволеного. Є безліч способів уберегти дитину від неправильної поведінки.
Установлення правил та нагадування дитині про них часто вимагає додаткових зусиль з боку батьків. Однак це необхідно. Зрештою, навіть дорослі іноді забувають дотримуватися цих правил. Крім того, батьки повинні розпізнавати сигнали, які попереджають про небажану поведінку дитини. Просто згадайте, коли дитина демонструвала погану поведінку і які обставини передували цьому. Звертаючи увагу на ці обставини, ви можете в майбутньому попереджати подібні вчинки. Крім того, вам варто втрутитися або вжити заходів обережності, щоб не допустити таких ситуацій.
Інший спосіб, який ви можете використовувати - заохочувати дитину за позитивну поведінку у випадках, коли вона може поводитися погано. Поплескайте її по спині або навіть використовуйте якусь винагороду. Це допоможе закріпити її гарну поведінку. Незалежно від методу, який ви використовуєте, ви повинні постійно давати дитині свої настанови й нагадувати правила.
Короткі поради:
- будьте уважні до ситуацій, які можуть привести до неправильної поведінки;
- нагадуйте дітям про правила та свої очікування від них;
- заохочуйте дитину за хорошу поведінку.
Попросити вибачення - це не тільки вимовити формальну фразу. І хоча батькам простіше змусити дитину вимовити цю фразу, це може дати їй неправильне уявлення про те, що таке вибачення. Навчіть дитину просити вибачення щиро. Ми хочемо, щоб наші діти були відповідальні за свої вчинки і, що ще більш важливо, уміли виправляти свої помилки.
Щирі вибачення - ознака зрілості. І якщо вчити цього дитину з раннього віку, вона сформує міцну систему цінностей. Щоб привчити дитину до дисципліни, батьки повинні бути щиро зацікавлені в її зростанні й розвитку.
Рекомендації сайту osvita.ua (https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/4917/)
